Що таке йога

Слово «йоґа» походить від санскритського кореня «юґ» , що означає зв'язувати, об'єднувати, скріпляти, приєднувати, сполучати, спрямовувати і концентрувати увагу, використовувати, вживати. Воно означає також союз або спілкування. Це правдивий союз нашої волі з волею Бога. «Таким чином, - говорить Магадев Десаї в своєму вступному слові до «Ґіти по Ґанді», - це присвячення (віддача) всіх сил тіла, розуму, душі Богу; воно означає дисципліну інтелекту, розуму, чуття, волі, що несе в собі йоґа; воно означає рівновагу духу, яка дає змогу безсторонньо дивитись на життя в усіх його проявах».

Йоґа - одна з шести ортодоксальних систем індійської філософії. Вона була детально виважена, узгоджена і систематизована Патанджалі в його класичній праці «Йоґа сутра», що складається зі 185 стислих афоризмів. В індійській думці все просякнуто Вищим Всесвітнім Духом (Параматма), частиною якого є індивідуальний людський дух (джіватма). Система йоґи названа так тому, що вона вчить методів, за допомогою яких джіватма може з'єднатися або спілкуватися з Параматмою і в такий спосіб досягти звільнення (мокші).

Той, хто йде шляхом йоґи, є йоґі, або йоґин.

У шостому розділі «Бгагавад Ґіти», що є найважливішим джерелом філософії йоги, Шрі Крішна пояснює Арджуні сенс йоґи як звільнення від почуття болі і скорботи. Там сказано: «Коли його розум, інтелект та «Я» (агам-кара) - під контролем, вільні від невгамовної жаги, коли вони спочивають у дусі, то людина стає тим, хто спілкується з Богом (юкта). Ліхтар не миготить там, де немає вітру; так і з йоґином, котрий контролює свій розум, інтелект і «Я», які занурені в ньому в дусі. Коли невгамовний неспокій розуму, інтелекту та «Я» затамовані практикою йоґи, йоґин з милості Духу знаходить у собі здійсненність. Він тоді пізнає вічну радість, яка є поза межами чуття і яку неможливо охопити розумом. Він залишається відданим цій істині і не відмовляється від неї. Він знайшов найбільший скарб. Немає нічого вищого за це. На того, хто цього досяг, не подіє скорбота. Ось правдивий сенс йоги - звільнення від контакту з болем та скорботою».

Подібно до того як добре відшліфований діамант має багато граней, із яких кожна відбиває різні кольори світла, так і слово йогина кожною своєю гранню відбиває різні відтінки суті, відкриваючи різні аспекти цілого ряду спроб людини здобути внутрішній мир і щастя.

«Бгаґавад Ґіта» дає також інші тлумачення терміну «йога» і ставить наголос на карма йозі (йозі дії). В ній сказано: «Ваші привілеї - тільки праця, але не її наслідки. Нехай ніколи для вас не будуть спонуканням до дії наслідки діяльності; і ніколи не припиняйте працю. Працюйте в ім'я Боже, відмовляючись від егоїстичних бажань. Нехай вас не хвилює ні успіх, ні невдача. Ця рівновага має назву «йога».

Йога описана також як мудрість у праці або вірний триб життя - діяльність, узгодженість і стриманість.

«Йога - не для того, хто об'їдається надміру, і не для того, хто себе виснажує. Вона не для того, хто занадто багато спить, і не для того, хто зовсім не спить. Стриманістю; помірністю в їжі та відпочинку, упорядкуванням праці, узгодженням сну і буття йога руйнує всі страждання і журбу».

Катга упанішада описує йогу так: «Коли почуття вгамовані, коли розум у спокої, коли інтелект не коливається,- тоді, як каже мудрий, досягнуто найвищої стадії. Цей постійний контроль за почуттям і розумом визначено як йога. Той, хто досяг її - звільнений від ілюзії».

У другому афоризмі першого розділу «Йоги сутри» Патанджалі описує йогу як «чітта врітті ніродгаг». Це може бути витлумачено як стримання, обмеження (ніродгаг) розумових (чітта) видозмін або придушення (ніродгаг) коливань (врітті) свідомості (чітта). Слово «чітта» означає розум в його абсолютному чи сукупному сенсі, що складається з трьох категорій: а) розум (манас) - індивідуальний розум, який має можливість і здатність звертати увагу, відбирати і відхиляти; це здатність розуму, що коливається; б) розум, глузд або інтелект (буддгі) - стан, який визначає різницю між предметами; в) Еґо (агамкара, що буквально означає: «Я - творець», або стан, що відповідає поняттю «Я знаю»).

Слово «врітті» походить від санскритського кореня «вріт», що означає повертати, обертати, минати. Таким чином, воно означає хід дії, поведінки, триб життя, становище і стан розуму. Йога - це метод, за допомогою якого вгамовується неспокій розуму і енергія спрямовується в творче русло. Як могутня ріка, що при вірному використанні гребель та каналів створює безкрайнє водосховище, запобігає голоду і забезпечує достатню кількість енергії для промисловості, так і розум, що контролюється, - джерело миру, він породжує величезну енергію для людського злету.

Проблема керування розумом вирішується не так вже й просто, що видно з наведеного далі діалогу з шостого розділу «Бгаґавад Ґіти». Арджуна питає у Шрі Крішни: «Крішна, ти казав мені про йоґу як про тотожність з Брагманом (Всесвітнім Духом), що завжди єдиний. Але як це може бути постійно, коли розум такий турботний і мінливий? Розум - рухомий і впертий, дужий і завзятий, стримати його важко, як вітер». Шрі Крішна відповів: «Безперечно, розум неспокійний, і його важко вгамувати. Але його можна приборкати постійними вправами (абг'яса) та безпристрастям (вайраг'я). Людині, що не може контролювати свій розум, буде важко досягнути цієї божественної єдності, але той, хто керує собою, зможе цього досягти, якщо буде наполегливо працювати і вірно спрямує свою енергію».