Пранаяма

Перед тим як починати практику пранаям, необхідно добре засвоїти наступні поради й застереження.

Стан готовності

1. Як кваліфікація учня після закінчення навчального закладу залежить від здібностей і знань, що їх він набув під час вивчення предмета за своїм фахом, так і практика пранаям вимагає знання асан та сили й вміння, що походить з цього знання.

2. Готовність учня до навчання й практики пранаям повинна бути визначена Гуру (вчителем), і потрібен його особистий дозвіл, його вказівка.

3. Пневматичний різець може прорізати найтвердішу скелю. Йоґин, практикуючи пранаями, використовує свої легені як пневматичні різці. Коли різець використовувати не належним чином, то можна зламати різець і зашкодити тому, хто його використовує. Те ж саме стосується і практики пранаям.

Охайність і харчування

4. До храму не заходять з брудним тілом і розумом. Перед тим як ступити до храму свого тіла, йоґин дотримується правил охайності.

5. Перед початком практикування пранаям треба очистити кишки й сечовий міхур. Це полегшить виконання бандг.

6. Найкраще практикувати пранаями на порожній шлунок. Коли цю умову важко виконати, можна випити склянку молока, чаю, кави чи какао. Після споживання значної кількості їжі має пройти принаймні 6 годин до практики пранаям.

7. Через півгодини після виконання пранаям можна легко попоїсти.

Час і місце

8. Найкращий час для практики - рано-вранці (бажано до сходу сонця) та після заходу сонця. Згідно з
«Гатга йоґа прадіпікою», пранаями повинні виконуватися чотири рази на день: рано-вранці, опівдні, ввечері та опівночі, по 80 циклів за один раз (розділ II, вірш 11). Це навряд чи можливо за сучасного темпу життя. Тому рекомендується практикувати щодня принаймні 15 хвилин, 80 циклів - для ревних прибічників йоґи.

9. Найкраща пора року для того, щоб почати займатися пранаямами, це осінь та весна, коли погодні умови
стабільні (це твердження стосується клімату Індії).

10. Пранаями потрібно виконувати в чистому, провітрюваному місці, вільному від комах. Практикуйте в тихий час, оскільки шум, галас тривожать і створюють неспокій.

11. Пранаями треба практикувати цілеспрямовано, регулярно, в один і той же час, у тому ж місці і в тій же позі. Змінюються лише виконувані пранаями. Наприклад, одного дня - Сур'я бгедана пранаяма, наступного - шіталі, а потім - бгастріка. Наді шодгана пранаяма повинна виконуватися щодня.

Поза

12.  Практикуючи пранаями, дихають завжди носом, за винятком шіталі та шітакарі.

13.  Найкраще виконувати пранаями сидячи на підлозі, на складеній вовняній ковдрі. Придатні пози: сіддгасана, вірасана, падмасана та баддга конасана. Може бути використана й будь-яка інша поза, що забезпечує рівну спину від основи хребта до шиї в положенні перпендикулярно до підлоги. Деякі типи пранаям, як буде зазначено далі, можна виконувати у положенні відхилившись назад.

14.  Під час виконання пранаями не повинно відчуватися напруження в м'язах шиї, плечах, руках, стегнах і стопах. Стегна і руки мають бути свідомо розслаблені, бо під час пранаями вони підсвідомо напружуються.

15.  Язик повинен бути пасивним, бо інакше у роті збиратиметься слина. Якщо вона буде збиратися, то ковтайте її перед видихом (речака), а не тоді, коли дихання затримане (кумбгака).

16.  Під час вдиху і затримання дихання грудна клітка повинна розширюватися вперед і в сторони, а ділянки під лопатками і пахвами - лише вперед.

17.  За практики пранаями спочатку будуть випоти і відчуття тремтіння в тілі, які з часом пройдуть.

18.  Той, хто виконує пранаями, знаходиться в сидячій позі, голова нахилена донизу, підборіддя - в яремній вирізці груднини. Цей замок підборіддя треба виконувати завжди за винятком спеціально обумовлених випадків.

19.   Очі мають бути заплющені, бо інакше розум мандруватиме за зовнішніми об'єктами і увага буде відвертатися. Розплющені очі будуть зазнавати впливу подразників, що не забезпечить спокою.

20.   Під час виконання пранаям не повинно бути відчуття тиску в вухах.

21.   Ліва рука має бути простягнута, кисть - лежати тильною поверхнею на коліні, вказівний і великий пальці з'єднані в кінцевих фалангах. Це - джнана мудра, техніка якої буде описана далі.

22.   Права рука зігнута в лікті, а кисть тримають біля носа так, щоб регулювати рівний потік дихання й контролювати його інтенсивність, силу. Це відчувається кінчиками безіменного пальця та мізинця, які контролюють ліву ніздрю, та великого пальця, який контролює праву ніздрю. Детально положення правої руки описано далі, в техніці виконання-пранаям. У деяких типах пранаям обидві руки лежать на колінах у положенні джнана мудри.

23.   Коли дитина вчиться сама ходити, то мати лишається пасивною тілом, але насторожі розумом. Коли дитина спіткнеться, мати кидається до неї, щоб не дати їй впасти. Так і розум у пранаямі повинен бути пасивним, але настороженим. Коли якийсь з органів тіла перестає функціонувати як слід, мозок надсилає попередження. Вухо одержує наказ прислуховуватися до вірності звуку дихання (описано далі). Рука й ніс - наказ слідкувати за чутливістю, гостротою дихання, що струмує через носові ходи.

24.   Може виникнути питання: коли мозок повинен бути готовим надіслати застереження до свідомості, то як можна зосереджуватися на пранаямі? Художник, який занурений в свою працю, помічає одночасно різні деталі, такі як перспектива й композиція, колір фарби й тіні, передній і задній плани та рухи пензля. Музикант, який грає, слідкує за рухом пальців, за мелодією, за звучанням інструмента та силою звуку. Однак і художник і музикант зосереджуються на своїй праці. Так і йоґин слідкує за такими деталями, як час, поза, рівний ритм дихання. Одночасно він є настороженим, і чутливим до потоку прани всередині себе.

25.   Як обережна дбайлива мати вчить дитину вільно ходити, так і обережний уважний розум йоґина вчить відчувати цю волю. За постійної практики пранаям почуття звільняються від рабства речей, до яких вони були прив'язані.

24.   Кожен має сам визначити свої можливості при виконанні пранаям і не перевищувати їх. Це можна перевірити таким способом. Наприклад, ви можете легко дихати, вдихуючи й видихаючи в ритмічному циклі по 10 секунд протягом 5 хвилин. Якщо є якісь зміни ритму дихання і період вдиху й видиху зменшується до 7 чи 8 секунд, це означає, що ви досягли межі. Переходити за цю межу - значить надміру напружувати легені, що може призвести до різних хвороб дихальної системи.

25.   Неправильна практика веде до надмірного напруження в легенях і діафрагмі. При цьому страждають дихальна і нервова системи. Невірне виконання пранаям ослаблює саму основу здоров'я тіла й ясного розуму. Вдих і видих із зусиллям та напруженням є невірними, хибними, за винятком бгастріка пранаями.

26.   Рівне дихання веде до здорових нервів, а також до врівноваженості розуму й характеру.

27.   Не потрібно ніколи виконувати асани відразу після пранаям. Коли пранаями виконують раніше, то асани слід виконувати лише через годину після них, щоб заспокоєні пранаямами нерви не збуджувалися рухами тіла в асанах.

28.   Виконувати пранаями, однак, слід не раніше ніж через 15 хвилин після помірної практики асан.

29.   Енергійні асани викликають втому. Якщо ви стомилися, не виконуйте пранаями в положенні сидячи, тому що спина не буде лишатися рівною, тіло тремтітиме, а розум буде стурбованим. Глибоке дихання, як в уджджаї, в положенні, коли тіло відхилене, знімає втому.

30.   Якщо глибоке, рівномірне й довге дихання не може залишатися ритмічним, то не продовжуйте далі.. Ритм треба оцінювати по носовому звуку, який виникає при вдиху («сссссса» - звучання, як при витоку повітря з велосипедної камери) та при видиху (придиховий звук «ххууууууум»). Якщо сила звуку зменшується - зупиніться.

33. Намагайтеся досягти однакового співвідношення тривалості вдиху (пураки) й видиху (речаки). Наприклад, коли вдих триває 5 секунд протягом усього циклу, то й видих має бути такої ж тривалості.

34.   Уджджаї та наді шодгана - найбільш корисні пранаями із тих, що їх можна виконувати вагітним жінкам, краще в положенні баддга конасани. Однак без досвідченого вчителя затримувати дихання під час вагітності не можна.

35.   Після виконання будь-якої пранаями завжди лягайте на спину, як труп, в шавасані, принаймні на 5 чи 10 хвилин, в тиші. Розум слід повністю виключити, а кожна частка тіла і органи чуттів мають бути цілком пасивними, як у мерця. Шавасана після працаями освіжає тіло й розум.

Кумбгака

36.   Під час кумбгаки (затримки дихання після повного вдиху чи повного видиху) повинні виконуватися всі три бандги, а саме: джаландгара, уддіяна та мула. Бандги схожі на запобіжні клапани, які мають бути перекриті під час виконання кумбгаки.

37.   Перед тим як починати освоювати антара кумбгаку (затримку дихання після вдиху), необхідно досконально оволодіти технікою вдиху (пурака) та видиху (речака).

38.   Не слід виконувати баг'я кумбгаку (затримку дихання після видиху) поки антара кумбгака не стане природною, звичною.

39.   Під час кумбгаки виникає прагнення вдихнути повітря, а також стиснути й ослабити діафрагму й органи черевної порожнини для того, щоб збільшити період затримки. Це прагнення несвідоме. Намагайтесь уникнути цього.

40.   Якщо буде важко затримувати дихання (кумбгака) після кожного вдиху або видиху, то зробіть декілька циклів глибокого дихання, а потім практикуйте кумбгаку. Наприклад, після трьох циклів глибокого дихання - одна кумбгака, потім знову три цикли глибокого дихання і одна кумбгака і т. д.

41.   Якщо ритм вдиху й видиху порушується після затримки дихання, то скоротіть тривалість кумбгаки.

42.   Особи, які страждають від захворювання очей чи вух (глаукома, отит тощо), не повинні намагатися затримувати дихання.           '

43.   Іноді, коли починають практикувати кумбгаку, бувають запори. Це явище тимчасове.

44.   Нормальний ритм дихання - 15 разів за хвилину. Він стає частіший, коли в організмі відбуваються якісь фізіологічні розлади - травлення, терморегуляції або він зазнає несприятливих зовнішніх впливів - холоду, спеки чи емоційних реакцій - страху, гніву, жадоби, хтивості. Нормальним є 21 600 дихань (вдихів і видихів) за 24 години. Йоґини вимірюють тривалість життя не днями, а числом дихань. Оскільки в пранаямах тривалість фаз дихання збільшується, то практика пранаям веде до довголіття.

45.  Постійна практика пранаям буде змінювати ментальний вигляд учня і значно зменшувати спрямування його почуттів до земних насолод - паління, пияцтва й потурання статевим втіхам.

46.   Практика пранаям спрямовує почуття всередину себе, і в тиші кумбгаки учень чує свій голос, який кличе: «Дивись усередину! Джерело щастя знаходиться всередині!» Це готує його до наступної стадії йоґи - пратьягари, яка веде до звільнення від панування й тиранії почуттів.

47.   Оскільки під час виконання пранаям очі заплющені, то плин часу відзначається повторенням у думці (джапа) священного слова чи священного імені. Повторення священного слова чи імені - це зерно (біджа), посіяне в мозок йоґина. Це зерно росте й робить мозок здатним до дг'яни (концентрації) - шостої стадії йоґи. Кінець кінцем воно породжує стан самадгі, в якому є відчуття надсвідомості й найвищої радості, в якому йоґин зливається з Творцем Всесвіту і чує те, чого він ніколи не може ні висловити, ні повністю приховати. Не вистачає засобів, щоб вірно передати це відчуття, і розум не може знайти слова, які могли б його виразити. Це відчуття миру й спокою, яке перевищує всяке його розуміння.